Топонімотвірний формант як виразник темпоральності ойконіма

Бучко Д. (2005): Ойконіми України на -иха/-їха „Традиційне і нове у вивченні власних імен”: матеріали міжнар. ономаст. конф. (м. Донецьк, 13–16 жовтня 2005 р.). Донецьк. С. 41–44.   Google Scholar

Бучко Г., Бучко Д. (2013): Історична та сучасна українська ономастика : вибрані праці. Чернівці : “Букрек”, 455 с.   Google Scholar

Гумецька Л. (1958): Нарис словотворчої системи української актової мови XIV–XV ст. К. : В-во АН Української РСР, 298 c.   Google Scholar

Кордуба М. (1938): Що кажуть нам назви осель?Львів : В-во “Наша Батьківщина”, 22 с.   Google Scholar

Котович В. ( 2017): Ойконіми: роздуми про семантику. [В:] Рідне слово в етнокультурному вимірі : зб. наук. праць. Дрогобич: Посвіт, 2017, С. 129–143.   Google Scholar

Котович В. (2003): Польські елементи в українській ойконімії. [В:] Z badań nad polsko-ukraińskimi powiązaniami językowymi. Lublin: Wydawnictwo KUL, С. 115–124.   Google Scholar

Котович В. (2015): Явище полімотивації ойконімів. [В:] 19 slovenska onomasticka konferencia (Bratislava 28–30 aprila 2014). Bratislava: VEDA, С. 308–314.   Google Scholar

Короленко Б., Каретніков І., Майоров М. (2017): Декомунізація назв населених пунктівта районів України : підстави, процес, підсумки. [В:] Місто: історія, культура, суспільство. № 1. 141.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/miks_2017_1_13 (дата звернення: 26.06.2018).   Google Scholar

Купчинська З. (2016): Стратиграфія архаїчної ойконімії України : монографія. Львів: НТШ, 1278 с.   Google Scholar

Купчинський О. (1981): Найдавніші слов’янські топоніми України як джерело історико-географічних досліджень (Географічні назви на -ичі). К. : Наукова думка, С. 20.   Google Scholar

Роспонд С. (1972): Структура и стратиграфия древнерусских топонимов. [В:] Восточнославянская ономастика. М. : Наука, С. 9–89.   Google Scholar

Царалунга І. (2007): Українські топоніми на -ани (-яни). Хмельницький : Авіст, 157 с.   Google Scholar