Educational and cultural connections of Vilno with educational establishments of Right-Bank Ukraine in the first quarter of the 19th century
Elena Prishchepa
Rivne State Humanitarian UniversityAbstrakt
The article analyzes educational and cultural connections of Vilno with educational establishments of Right-Bank Ukraine in the first quarter of the 19th century and includes the study of the external factors’ influence on the formation of town cultural environment in Ukrainian provinces within the Russian empire in the period when Lithuanian, Belorussian and Ukrainian territories of the former Rzeczpospolita (Polish-Lithuanian Commonwealth) were the part of Vilno educational district. The article states that educational establishments controlled by Vilno University took the most important part in the processes of interaction and communication of towns’ population in that period. In this connection the article considers official transfers of teaching staff within Belorussian and Ukrainian territories. School teachers were mostly representatives of land-poor gentry and promoted both the expansion of school activity sphere and spiritual communication in towns and settlements of Right-Bank Ukraine provinces in general. The article also pays attention and stresses the movement of printed matter and certain cultural values from Vilno to the educational establishments of Right-Bank Ukraine. The article makes a conclusion that Polish culture dominated in towns’ cultural space.
Słowa kluczowe:
Vilno educational district Russian empire Right-Bank Ukraine settlements, educational and cultural environment teaching staff official transfers printed matterBibliografia
Маковський, С. (2006), Кременецькі джерела творчості Юліуша Словацького. В: Маковський, C. і Собчук, B. (ред.), Волинські Афіни. 1805–1833. Кременець, 118–128.
О причислении учебных заведений Киевской губернии к округу Харьковского университета (1818. 25 сентября). В: Полное собрание законов Российской империи (1830). ХХХV. Санкт-Петербург, 573.
О новом распределении учебных округов (1831), Литовский государственный исторический архив. Ф. 721. Виленский Императорский университет. Оп. 1. Д. 324.
Сборник материалов для истории просвещения в России извлечённых из архива Министерства Народного Просвещения (1898). 3. Учебные заведения в западных губерниях. 1805–1807. Санкт-Петербург.
Формулярные списки директоров и учителей Виленского учебного округа (1825), Литовский государственный исторический архив. Ф. 567. Канцелярия попечителя Виленского учебного округа. Оп. 1. Д. 2.
Шмит, А. (2012), Кременецький ліцей як зразок просвітницької моделі школи на території України у першій половині ХІХ ст. Кременець.
Ярмошик, І. І. (2009), Сторінки історії Кременецької гімназії у висвітленні професора Варшавського університету Теодора Вежбовського. В: Інтелігенція і влада. 16, 265–275.
Andrzejowski, A. (1921), Ramoti starego detiuka o Wołyniu. 1. Wilno.
Beauvois, D. (1991), Szkolnictwo polskie na ziemiach litewsko-ruskich. 1803–1832. ІІ. Szkoły podstawowe i średnie. Lublin.
Chwalba, A. (2000), Historia Polski. 1795–1918. Kraków.
Iwanowski, E. (2004), Młodzieńcze lata moje. Rok 1825 [w Krzemieńcu]. W: Makowski, S. (red.), Krzemieniec. Ateny Juliusza Słowackiego. Warszawa, 547–554.
Kaczkowski, K. (2004), Krzemienieckie dzieło Tadeusza Czackiego 1805–1832. W: Makowski, S. (red.), Krzemieniec. Ateny Juliusza Słowackiego. Warszawa, 484–496.
Kowalski, F. (2004), Krzemieniec i krzemieńczanie w latach 1819–1823. W: Makowski, S. (red.), Krzemieniec. Ateny Juliusza Słowackiego. Warszawa, 407–520.
Witte, K. (2004), Krzemieniec i Liceum w latach 1824–1825. W: Makowski, S. (red.), Krzemieniec. Ateny Juliusza Słowackiego. Warszawa, 527–546.
Rivne State Humanitarian University
