Główne podejścia w określaniu istoty pojęcia „żywy”

Olexander Horban

Department of Philosophy, Borys Grinchenko Kyiv University, Marshala Tymoszenko St. 13-b, 04212 Kyiv
https://orcid.org/0000-0003-2321-5963

Ruslanа Martych

Department of Philosophy, Borys Grinchenko Kyiv University, Marshala Tymoszenko St. 13-b, 04212 Kyiv
https://orcid.org/0000-0002-7755-4496


Abstrakt

Współczesne badania nad człowiekiem trudno odzielić od refleksji nad istotą pojęcia „życie”. Cechą charakterystyczną współczesnych badań nad pojęciem „życia” w kontekście antropologii jest odejście od paradygmatu czysto biologicznego na rzecz bioetycznego, który lepiej oddaje specyfikę ludzkiego sposobu istnienia. Autorzy w artykule referują nowoczesne podejścia w określaniu istoty pojęcia „życie” w odniesieniu do naturalnych i społecznych uwarunkowań istnienia człowieka.


Słowa kluczowe:

żywy, fenomen, życie, biofilozofia, bioetyka


Философский энциклопедический словарь, под ред. С. Аверинцева, Москва, 1989, с. 192.
Новая философская энциклопедия, том 2, Москва, 2001. с. 29-30.

В. Моисеев, Теоретическая биология: основные принципы, Философские науки, Москва, 2009, № 1, с. 60.

Короткий тлумачний словник української мови, Київ, 1988, с. 79.

Новейший философский словарь, Минск, 2003, с. 799-800.

Платон, Тимей, Москва, 1971, с. 514.

Платон, Законы, Москва, 1999, с. 349-350.

Арістотель, Політика, Київ, 2000, с. 17, 71.

Плотин, Энеады, Киев, 1995, с. 348-352.

Г. Дьяченко, Полный Церковно-славянський словарь, Москва, 1993, с. 183-184.

H. D. Mc Donald, The View of Man. Теологический словарь, Москва, 2003, с. 460–461.

В. Вернадський, Живое вещество и биосфера, Москва, 1994, с. 62.

И. Добронравова, Физика живого как феномен постнеклассической науки, http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dobr-alive.htm

S. Sitko, Physics of the Alive – the New Trend of Fundamental Natural Science, Physics of the Alive, Vol.8, No2, 2000, р. 12.

Интервью с Сергеем Ситько. Квантовая медицина способна вылечить онкологические заболевания 3-4 стадии // http://www.lik.org.ua/intervyu-s-sergeem-sitko.htm.

Дж. Бернал, Молекулярная структура, биохимическая функция и эволюция, Теоретическая и математическая биология, Москва, 1968, с. 110–153.

М. Рьюз, Философия биологии, Москва, 1977, 319 с.

О. Перова, Філософсько-методологічні засади пізнання живого в постнекласичній науці, Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2003 (Серія "Філософія. Політологія"; №52‒53), с. 82–86.

Encyclopedia of Bioethics (volume 1) /[Waren Thomas Reich – editor in chief], Resived edition, New York, 1995, p. 248.

Tom L.Beauchamp, James F. Childress Pririnciples of Biomedical Ethics, New York, 1979, p. 7-9.

Opublikowane
2017-12-31

Cited By /
Share

Horban, O., & Martych, R. (2017). Główne podejścia w określaniu istoty pojęcia „żywy”. Studia Warmińskie, 54, 93–103. https://doi.org/10.31648/sw.37

Olexander Horban 
Department of Philosophy, Borys Grinchenko Kyiv University, Marshala Tymoszenko St. 13-b, 04212 Kyiv
https://orcid.org/0000-0003-2321-5963
Ruslanа Martych 
Department of Philosophy, Borys Grinchenko Kyiv University, Marshala Tymoszenko St. 13-b, 04212 Kyiv
https://orcid.org/0000-0002-7755-4496